Статті

Ксенія Іванівна Іскрук народилася 1892 в селі Красногірка, Голованівської волості, Балтського повіту, Кам’янець-Подільської губернії. Померла на 105 році життя в 1997-му в рідному селі, але вже Кіровоградської області, Голованівського району. До останніх днів життя в неї залишалася світла голова. Вона зберігала в пам’яті чимало пісень, які чула ще від своєї бабусі.

Чому всі слов’яни розуміють інші слов’янські мови без перекладачів (в тому числі білоруси та українці), і лишень росіяни слов’янських мов не розуміють. Чому видаються їм незрозумілими навіть так звані „східно-слов’янські” мови Білорусі та України? Чому в Росії зі зневагою ставляться до начебто братньої слов’янської української мови, чому її ніколи не викладали та й не викладають сьогодні в російських школах, не хочуть її вчити росіяни у Східній Україні і активно протестують проти самого статусу української мови як державної в Україні?

Розквіт національної вольниці дав середньовічній авторитарній Європі уявлення про справжнє народовладдя і, як наслідок, першу узаконену збірку уладування етнічної окремішності – Конституцію. Щоправда, вже постфактум, після внутрішнього розпаду спричиненого матеріальними чинниками: старшинським вивищенням над «чернню», реєстровістю, самоїдством та підступністю православно-християнського «братерства».

...Йшов у чотири сторони І в себе хіба трішки Всевидства владні хороми Циганські хутконіжки

Цінним феноменом української культури є широке збереження автохтонного культурного коду та наявність перспектив для консервативно-революційного розвитку, що передбачає поєднання сучасного культурного дискурсу, модерністської та постмодерної культурної мови, а також сакрального виміру традиційної культури. Себто в українському варіанті модернізація може відбуватися за допомогою Традиції, а не шляхом відмови од неї, як то відбулося в більшості західноєвропейських культур.