Статті

Віднайти місце, де колись стояв Збруцький ідол, не так уже й просто. Надто людині, яка в душі не переймається його сакральним значенням і призначенням, а розглядає винятково як частину історії нашого краю і культурну спадщину. Без провідника розібратися в Медоборах на Гусятинщині і відшукати гору Богит (а саме на ній колись стояв ідол) непросто. Тому я вирішила «озброїтися» обізнаністю місцевого краєзнавця Михайла Ковальчука. Удвох ми здійснили подорож, у котрій склали своєрідну мозаїку зі знань на місцевості. Мушу сказати, що сама по собі гора не є особливо цікавою — ліс і каміння. Якщо ви не справжній знавець чи бодай прихильник гори, то навіть впливу природних сил не відчуєте. Хоча для рідновірів це одне зі святих місць.

Нещодавно в харківському видавництві „Майдан” вийшла нова книга Сергія Піддубного. На цей раз перекладач Влескниги, дослідник української історії та мови пробує свої сили в художній літературі. До книги, яка називається „На майдані”, увійшло кілька новел та повість для музичної комедії. Пропонуємо на суд читача один із творів автора.

Щоб знищити націю ворог перш за все прагне посіяти відразу до рідних Богів, Отців, лідерів. Робиться це за допомогою різноманітних засобів пропаганди, підкуплених агентів, монахів, священиків тощо. Історія України повна прикладів, як вороги обмовляли, дискредитували наших достойників. Оббріхували і опоганювали Святослава Хороброго, Володимира Великого, Мазепу… Так було до них і після них. “Той, хто хоче іншого вразити, рече зле, а нерозумний не бореться проти цього; а тоді й інший говорить те саме”...

Бойове мистецтво дуже сильно впливає на фiзичний i психологiчний стан людини. Бойове мистецтво формується i розвивається завдяки цiлеспрямованiй працi людини. Вона розвиває i напрацьовує навички для здiйснення певної дiяльностi. Праця людини – це постiйнi, тривалi, щоденнi виснажливi тренування. Результат тренувань – змiна фiзичного i психологiчного стану людини.

І замість поправити недоліки політичні, в час розрухи у незалежній Україні переорали навиворіт Шевченкову ниву. Над поетом-Пророком чиниться зухвала наруга, що переходить в глум, а глумитися над Шевченком, то – зневажати його народ, його державу і пора кликати народ "до сокири", захищати волю, правду і своє життя. Хто стане з Шевченком на повний зріст і словом вогненним, правдивим покличе народ на духовну революцію, щоб осягнути волю і владу для народу, той переможе і буде тішитися квітучою новою українською нивою.

" Тарасе Григоровичу Шев­ченку , Ти перейшов з Плоті у Слово . Твоє слово полум ' яне , безконечне і неповторне . Твоє Слово перейшло у Святиню Без­смертя . У Твоєму Слові чути сурми Духовної Революції ".

Лев Силенко