Статті

Благословенна грузянська земля (с. Грузьке, Голованівського р-ну, Кіровоградської області). Розлогі долини, широкі поля найкращого чорнозему, три десятка ставків і віковічні дубові урочища – Голоче з південного заходу та Воловик з півдня. Чарівний куточок древньої матінки України, історичне Поділля, про яке французький дослідник, археолог Блез де Віженер ще у 1573 році писав, що якби не татари, то воно “безсумнівно було б найкращою і найплодючішою країною серед ряду інших – через те, що ґрунт дає тут скрізь виноград і шовк без особливої опіки людини”.

Невже хвороба суспільства - криза влади для України стала хронічною? Чи існують ліки проти цієї недуги? Чому держава зосереджує свою основну увагу на біжучих проблемах політики й економіки, а вирішенню стратегічних питань у сферах науки, культури, захисту національної самобутності та розвитку духовності відводить другорядну роль? Чи саме не це є причиною усіх тих проблем, які ми маємо?

Питання про значення в історичній науці випадків, коли географічні назви, імена осіб, архетипи слів, елементи культури різних народів повністю або частково співпадають, давно є відкритим і, як доводять результати останніх досліджень нашої історії, актуальним. Одні науковці безапеляційно заявляють, що такі збіги - це не варта уваги з боку історичної науки випадковість, інші вчені мужі задумливо… відмовчуються. Та кількість виявлених таких «випадкових збігів» зростає, перетворюючи інформаційний ручай у бурхливий потік. Чи спроможний він буде прорвати греблю недовіри й мовчання?

Віднедавна деякі пані й панянки, в яких погано з чуттям мови та знанням закономірностей словотвору, через лише їм зрозумілі феміністичні примхи почали впроваджувати в обіг словечка-покручі: «адвокатка», «міністерка», «офіцерка», «членкиня»... Тим часом у Німеччині на законодавчому рівні визнано існування третьої статі. Чи повинні в такому разі в українській мові з’явитися ще й слівця на зразок: «адвокатко», «міністерко», «офіцерко», «членкиньо»?

Від часів молодості і аж до віку підстаркуватого на мене зо 5 разів щороку нападали азійські (чи якісь інші) грипи. Не знаючи іншої ради, я слухняно ковтав приписані таблетки, закапував у ніс різну гидоту, від якої стан здоров'я тільки погіршувався. За цих умов кожний напад грипу тривав з місяць. У наслідку я призвичаївся думати, що такий у мене слабкий організм. Це була хибна думка.