м. Київ
Міністру освіти та науки України
О. В. Лісовому
Директору Інституту історії України НАН України
В. А. Смолію
Шановний Оксене Васильовичу і шановний Валерію Андрійовичу!
Приводом для нашого звернення стало обмеження вивчення в школах історії України шляхом поєднання її із вивченням Всесвітньої історії, а також те, що на 34 році незалежності академічна наука відмовляється визнати за автентичний твір літературну, історичну і духовну пам’ятку українського народу ІХ ст. Велесову Книгу, яка вже була в шкільній програмі, а потім з приходом до керівництва Міністерством освіти і науки України антиукраїнця Д. Табачника була виключена.
У Велесовій Книзі згадується про 20-тисячний вік Русі, описуються події, починаючи щонайменше з VІI ст. до н. е. Це єдиний твір сивої давнини, якого не торкнулися руки фальсифікаторів, і за яким маємо можливість вивчати власну історію. Не за грецькими, німецькими чи московськими розробками. З перших уст, від нашого літописця дізнаємося, хто був засновником українського-руського роду, яким Богам поклонялися наші Пращури, як називалися наша перша держава та її столиця, і багато чого іншого.
Ще на початку двотисячних років доктор філологічних наук Григорій Клочек писав: «Велесова книга – оригінальна пам’ятка України-Русі IX століття. Звідси й вимога ставитися до неї як до безцінної національної реліквії, вивчення якої допоможе нам глибше заглянути у свою прадавнину, а від того – і краще пізнати самих себе».
Відомий український етнофілософ Володимир ШАЯН називав її «документом нашої первісности і програмою на століття перед нами»; перекладач і дослідник Книги Борис Яценко – «пам’яткою високої духовності, чистих моральних принципів»; доктор філологічних наук Валентин Таранець – «родовою Книгою українців». А один із перших перекладачів Книги Андрій Кирпич писав: “Ось на яких літописах треба було виховувати наші покоління”...
Натомість українська наука до сьогодні тримається вироку, який винесли Книзі російські вчені ще в радянські часи – підробка! Ще один перекладач і видавець ВК Сергій Лєсной так реагував на це: “Будь-яка підробка має основну рису прагнення «підробитися» під щось уже відоме, уподібнитися йому, імітувати його. Підроблювач вживає всі свої знання і сили, щоб його твір був схожим на щось, вже відоме. Натомість у дощечках Ізенбека все оригінально і несхоже на вже відоме для нас”.
Ретельне дослідження дощечок Велесової Книги показує, що ніякої мови не може бути про підробку. У їх текстах багато чого відповідає іншим історичним джерелам, наприклад, «Історіям» Геродота чи «Житіє Стефана Сурозького». Підтверджують правдивість ВК також артефакти з часів Трипілля, фольклорні матеріали, топоніми і гідроніми української землі та низки інших країн Європи тощо.
На жаль, українська наука продовжує стояти на позиціях радянської історичної школи, для якої, за словами письменника Валерія Шевчука, визнати ВК “означало б піддати сумніву основу основ, тобто ідеологічні постулати російської імперської історичної науки, і погодитися, що не було ніякої “колиски трьох братніх народів”… що державність Руси не була принесена в Київ із Новгорода Рюриковичами, а існувала тут задовго до того… а основне, виявляється, що Русь – тісні родичі чехів та хорватів, тобто західних та південних слов’ян… а ще й те, що та Південна Русь мала свою на півтори тисячі років давнішу історію…».
Цей твір волхва і вчителя Ілара Хоругина має стати основою для вивчення історії України, творення національної ідеї і державотворчих процесів. Настійно просимо Вас переглянути ставлення до ВК, проявити національну гідність і відповідальність перед українським народом, майбутніми поколіннями і визнати її автентичність.
Без засвоєння уроків Влескниги не створити справжню націю, не збудувати міцну державу. Повчання наших Праотців дуже актуальні. Ми уникнули б багатьох помилок і трагедій, якби взяли до уваги хоча б таке:
1. “Не чужа кров є свята, а наша”. Тобто, маємо шанувати перш за все своє і своїх.
2. “Творімо та говорімо з Богами воєдино” – маємо триматися рідної мови.
3. “Будьте синами своїх Богів, і сила їхня пребуде з вами до кінця!”. Тобто, саме наші Боги роблять нас славним, гордим, згуртованим і дієвим народом. “Не гряззю Москви”, не “Варшавським сміттям”, як писав Тарас Шевченко, а народом здатним самостійно вирішувати свої проблеми і будувати своє повноцінне життя.
4. Тримати напоготові зброю: “Кувати будемо мечі наші на ствердження сили і силою божеською вразимо ворогів наших”.
5. “Любіть світ зелений і тваринний! Любіть друзів своїх і будьте мирними між родами!”.
6. “Маємо спати на сирій землі і їсти траву зелену доки не буде Русь вільна і сильна”.
7. “Утримуйте воїв своїх, хай зберігають вони силу Русі”.
8. “Пам’ятаймо про минуле завжди, тримаймося правди нашої і здобудемо правду, – так здавна говорили Отці наші і сильні були”…
Питання про підробку Книги має бути знятим раз і назавжди. Велесова Книга – це твір нашого великого предка, це повернення української ідентичності, повернення слави наших Пращурів, нашої правдивої, а не нав’язаної зовні історії. Ті, хто її заперечує, заперечує саме існування української нації. А також принижує весь слав’янський рід, бо, за словами сербського філолога Радивоя П’єшича: «Велесова Книга – це найголовніший літопис слав’янської цивілізації».
Сергій ПІДДУБНИЙ – перекладач і коментатор Велесової Книги
Валерій МАРЧАК – художник, педагог, засновник Музею Велесової Книги
Василь БАРАНІВСЬКИЙ – доктор філософських наук, професор, Академік Української академії політичних наук, академік Національної академії наук вищої освіти України, заслужений працівник освіти України, полковник у відставці, автор історичних праць
Петро ТАЛАНЧУК – президент Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”, дійсний член Академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, доктор технічних наук, професор
Зоряна ІВАНКІВ – голова ГО «Магдебурзьке право», керівник проекту «Школа Воїн Самооборони Львова», голова Лікарського клубу їм. Юрія Липи Українського лікарського товариства у Львові
Василь ВЕЛЬМОЖКО – педагог, член Національної спілки краєзнавців, голова Одеської краєвої організації Народного Руху України
Віктор ПОЛЯНЕЦЬКИЙ – письменник, журналіст.
Галина КУЗЬМЕНКО – поет, письменниця, кандидат економічних наук, доцент, заслужений економіст України, кавалер ордена княгині Ольги, автор 21 книг.
Леонід ШМАЄВИЧ – громадський діяч, заслужений працівник транспорту України, ветеран праці, почесний працівник авіаційного транспорту, лауреат премії імені Володимира Винниченка обласної газети "Народне слово"
Григорій БАСАНСЬКИЙ – художник
Василь КОРЧОВИЙ – заслужений художник України, нагороджений державними нагородами
Ярослава ОРЕЛ – інженер-хімік
Валентина БАСАНСЬКА – заслужений вчитель України
Антоніна ЦАРУК – письменниця, кандидатка філології
Мирослав СЄВЕРОВ – скульптор, вчитель-методист дитячої художньої школи м. Києва
Василь ХИТРУК – професор ІСЕ, перекладач і дослідник "Велесової Книги", автор статті "21 науковий доказ автентичності "Велес книги" (журнал "Українознавець", 2024 р.)
Волхв СРІБНОВІТ
Євген РОМАНИШИН – голова ГО "Кола Старійшин Івано-Франківської обл.", Заслужений лікар України, член НСЖУ
Василь БОНДАР – письменник, заслужений журналіст України
Іван ЦУРКАН – музикант
Олена СТЕФАНИШИН – редактор, вчитель
Олексій ВЕРТІЙ – доктор філологічних наук
Тетяна ЯКИМЕНКО – мовознавець, автор багатьох наукових праць про українську мову
Любов СЕРДУНИЧ – спілчанка НСПУ, НСЖУ, НСКУ, АДГУ, ВТ "Просвіта" імени Т. Г. Шевченка, леді ордена "За заслуги" ІІІ ступеня
Сергій МОРОЗ – Відокремлений підрозділ ГС «Конгрес громадських об’єднань України у Хмельницькій області»
Богдан ГРИЦЕВИЧ – оцінювач культурних цінностей, досліджувач Гард-Ексампей культури сакральних мегалітів і святилищ. Куратор галереї Гард
Григорій КЛОЧЕК – доктор філологічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, автор навчального посібника "Світ Велесової книги", рекомендований Міністерством освіти і науки України (Кіровоград, "Степова Еллада". 2001.)
Вікторія Штихно – громадянка України
Андрій Штихно – громадянин України
Світлана ОРЕЛ – журналіст, лауреат премії ім. Є. Маланюка і В. Чорновола
Надія ГАРМАЗІЙ – кандидатка філологічних наук, науковий керівник секцій української літератури та літературної творчості Кіровоградської МАН, голова Кіровоградської обласної організації Національної спілки письменників України
Тетяна ТЕСЛЯ – громадянка
Олександр ФУРМАН – скульптор, старший викладач КДПУ
Євгенія ФУРМАН – художник
Галина ГОРНОСТАЙ – заслужена артистка України, артистка Національного симфонічного оркестру України
Олександр ГОРНОСТАЙ – заслужений діяч мистецтв України, генеральний директор Національного симфонічного оркестру України
