Віруючі Бару, що на Вінничині, моляться підробленій іконі Божої Матері

Сергій Піддубний


Є в місті Бар Вінницької області (а точніше була колись) чудотворна ікона Божої Матері «Барська». На сайті «Барське благочиння» Вінницької єпархії Української Православної Церкви про неї розповідається, що «протягом ось уже 300 років вона являє чудеса зцілення й милості Божої Матері до всіх стражденних, які приходять до неї у своїх скорботах та молитвах. Древній переказ оповідає, що з XVII століття цей старовинний образ перебував на Поділлі в Барському чоловічому православному монастирі, зведеному в дрімучому лісі. Святиня зберігалася тут у дерев’яному храмі до того моменту, поки монастир не був зруйнований і розорений поляками…»


Сучасна Барська ікона Божої Матері


Наступний абзац читаємо особливо уважно (правопис збережено): «В XVIII столітті уніатські ченці відродили монастир у самому місті Барі. Про те, що ікона перебувала тут, свідчить літопис Барського чоловічого монастиря за 1723 рік. В описі розповідається, що в головному вівтарі стоїть в особливій ніші під срібнопозолоченою ризою ікона Богоматері, котра тримає на руках Дитину Христа. У народі вона називалася образом Пресвятої Покрови. Навколо неї споруджений червоний балдахін із зображенням двох ангелів, які підтримують корону. ЖИВОПИС НА ІКОНІ СТАРИЙ, ВІЗАНТІЙСЬКОГО ПИСЬМА, КОЛІР ЛИКІВ ОХРИСТО-КОРИЧНЕВИЙ, ОДІЯННЯ – ТЕМНО-БЛАКИТНОГО КОЛЬОРУ. Лики Спасителя й Божої Матері мають строге вираз, над ними – СРІБНІ КОРОНИ й променисте сяйво, ПРИКРАШЕНЕ ДВАНАДЦЯТЬОМА ЗІРКАМИ» (виділення наше).


На сайті є фото ікони. Проте, вона зовсім не відповідає описаній вище не тільки за кольором ликів, одіяння і корон, на ній також не вистачає однієї зірки. Отже, над чудотворною іконою хтось почаклував? Якщо знаєш, скільки в історії траплялося підробок і підмін, одразу закрадається підозра, чи не сталося це саме з барською іконою?


Спробуємо знайти оригінал, тим паче, якщо ця ікона справді чудотворна, не може бути, щоб десь не залишилося її сліду. І нам посміхається удача. Її копія, щоправда в чорно-білому варіанті є в книжці «Подолія», 1891 р. видання. Ця ікона суттєво відрізняється від тієї, до якої сьогодні моляться в Барі. Перш за все ликами. Крім того, немає на ній якихось причеп по боках, всі зірки на місці і, до речі, 6-кутні, а на 8-кутні…




Давня Барська ікона Божої Матері


Цілком очевидно, що нинішня Божа Матір «Барська» підробка. Хто і коли міг зробити фальшивку, можна прослідкувати з подальшого прочитання статті із «Барського благочиння».


За радянського часу ікону переховували монахині, йдеться у ній. І далі:


«Останньою охоронницею чудотворної святині стала матінка Гавриїла. По старості вона вже не мала сил укривати ікону, тим більше, що жадібні люди намагалися вкрасти у неї древній образ і вивезти його за кордон, тому в 1994 році в лютому місяці черниця послала телеграму в село Дачне Одеської області протоієреєві Володимирові Мінаєву. У телеграмі говорилося: «Терміново приїдьте й заберіть ікону на зберігання у свій храм, а коли все затихне, прошу повернути її в монастир, що буде відбудований на честь ікони»…


«…В 2000 році прийшов час віддавати ікону Божої Матері в місто Бар. «З великою скорботою, нестерпним болем у душі, що не вщухає й зараз, довелося віддати ікону, але перед тим, як це зробити, ми вирішили написати список із чудотворного образа, – розповідає о. Володимир. – Часу залишалося дуже мало. Запрошуємо художника з Одеси за порадою о. Іллі, Седмукого Миколу Сергійовича. Приїхав художник. Ікона в будинку, поруч приготовлена дошка, на якій буде писатися інша. Пройшло кілька днів – робота не йде. Запитую, у чому справа. І художник говорить: «Писати не буду, не можу упіймати момент». І підводить мене до ікони, говорячи: «Подивитеся, Вона міняє лик. Як вам запам’ятати Її – скорботною, люблячою, веселою, смиренною?»… І все-таки ікона була написана. Поставлена в храмі. Щораз, приходячи на службу в храм, дивлюся на ікону. Письмо гарне, але лик Пресвятої Діви, ніби не живий. Нас учили змирятися, і ми терпляче чекаємо, що ж буде далі».


Древня святиня Поділля була привезена в місто Бар і хресним ходом принесена у Свято-Успенський собор, де її встановили в особливому кіоті біля іконостасу… В 2002 році «Барська» ікона, яка потемніла від часу, обновилася – посвітліли лики Божої Матері, Спасителя, стали видні руки й вінець на главі Богородиці».

Стаття в «Барському благочинні» завершується такими словами: «Сьогодні чудотворний образ перебуває в барському Свято-Успенському соборі, і багато віруючих приїжджають поклонитися святині, помолитися перед нею».


На жаль, віруючі їдуть поклонитися і помолитися фальшивому образу. Натомість, де подівся оригінал, певно, мають зацікавитися відповідні органи. Звісно, якщо віруючі Барської громади звернуться до них із заявою про це.


Повністю статтю із сайту «Барське благочиння» можна прочитати за цим посиланням https://blagobar.church.ua/svyatini/