Україна. Давня історія. ч.1. 10000 – 5000 років до н.е.

Гробниці прикрашені різьбленими геометричними орнаментами і розписані чорною і червоною фарбами (орнамент тотожний з орнаментикою Шумерських гробниць). Біля гробниць два дерев'яних вози, їхній вік – як визначили археологи за допомогою радіоактивного аналізу – більше як п'ять тисяч років.

Близько 10 тис. років тому палеоліт змінився мезолітом. Сформувалась нинішня гідрографічна мережа, поширились голоценові флора і фауна. Серед великих тварин, на яких полювала людина тої доби були благородний олень, зубр, кабан, дикий кінь. В цей час наші предки навчились виготовляти мікролітичні пластини завтовшки близько 1мм. Вони призначались для так званих вкладишевих знарядь, які набули тоді особливого поширення. Основа тих знарядь різних за своїми функціями вирізалася з кістки, або дерева, а в пази вставлялись кремінні мікроліти. У мікролітичній техніці виконувалися наконечники стріл, списів, гарпунів, ножі. Крім того виникає серія вкладишів геометричної форми – трапеції, сегменти, трикутники, ромби тощо. Широко розповсюджуються великі знаряддя для обробки дерева – кремінні сокири і тесла. Надзвичайно важливим досягненням тодішньої епохи є винайдення луків та стріл, яке набагато полегшило провідну галузь господарства -мисливство. Пом'якшення клімату, поява надійніших засобів існування сприяло збільшенню чисельності населення. Відносно невеликі родові колективи минулої доби тепер швидко розростаються, сегментуються. Зберігаючи свою мову звичаї, культуру, дочірні колективи розселювалися на нові території. Складається племінна організація, Носії кожної окремої культури складали плем'я, або групу племен. Великими темпами поширюється рибальство, і в тому числі зимове підлідне, з кістяних гарпунів і гачків. Приручено собаку, починається присвоєння овець і кіз.

Дуже багато часу приділяється духовному зростанню через молитви, магічні та ритуальні танці, малюнки. Для релігійних відправ здебільшого використовуються штучні дерев'яні споруди, або природні камінні гроти, печери. Широко використовується різний дерев'яний посуд...

На початку 6 тисячоліття до н.е. відбуваються процеси, за якими можна визначити неоліт. Ще не використовують метали, але обробка каменю досягає небаченого рівня. Розпилювання, шліфування каменю дозволяють вдосконалити кремінні знаряддя попередньої епохи і створити нові. Поширюються сокири, тесла, булави тощо виготовлені в техніці шліфування. З'являється керамічний посуд, який створює можливість вживати варену їжу, робити більші запаси продуктів. Він простий за формою, гостро-донний, погано обпалений. Зовнішня поверхня посудини старанно орнаментувалась. В той час з заходу почали потроху приходити нащадки нашіх предків, що у свій час далеко втікли від потопу. Вони принесли з собою нові знання і навики. В поєднанні з тим надбанням, яке здобули люди на своїй землі, то дало великий поштовх для стрімкого розвитку. Трохи пізніше велика частина наших предків здійнялася з рідних земель і за якимсь покликом пішли на південний схід через Кавказ. Про ті події є багато свідчень в світовій міфології тому се зіставимо і побачимо що дійшли вони до Індії та надовго лишилися там.

А на землях майбутньої України основним заняттям поступово стає землеробство та скотарство. Про хліборобство, крім залишків зерен пшениці, ячменю, проса на кераміці (розкопки під Києвом, на Волині, між Бугом та Дністром), свідчать і специфічні знаряддя праці зернотерки, серпи, мотики тощо, в середині V – IV тис. до н.е.

В книзі Стюарда Піггота професора Едінбургского університету "Стародавня Європа" (1965рік. Англія.) на стр. 43 розташована мапа Східної Европи і доводиться що в степах України 7000 років назад була поширена хліборобська культура. Це підтверджується археологічними дослідженнями 1962 – 1972 років сотен городищ (давніх поселень) семитисячної давності в Україні. У глиняних стінах хат знайдено полову і зерно. На стр. 83 розміщені два малюнки, на яких видно чотири колеса. Колеса лежать разом із залишками воза, поруч кості людей і коней. Знайдені такі могили біля села Трибрати, Усатово, Дереївка.

Якщо землеробством в більшості займалися жінки, то скотарство виникло із мисливства й було справою чоловіків. До четвертого тисячоліття до н.е. на Україні були приручені всі великі господарські тварини бик, свиня, коза, вівця, кінь.

Біля села Старосілля (Олександрівського р-ну) археологи виявили під час розкопки кургану камяні гробниці. Гробниці прикрашені різьбленими геометричними орнаментами і розписані чорною і червоною фарбами (орнамент тотожний з орнаментикою Шумерських гробниць). Біля гробниць два дерев'яних вози, їхній вік – як визначили археологи за допомогою радіоактивного аналізу – більше як п'ять тисяч років.

Почалося використання металу. застосовувалось колесо, про що свідчить використання возів та колісниць.

Вальтер Суліван "Ню йорк Таймс" 19 січня 1973 року. доктор Райнер Бергер і Райнер Проч (Каліфорнійський університет, Лос Анжелес) На основі нових археологічних досліджень, здійснили наукове відкриття, що коні були вперше присвоєні людиною 4350 років до н. р. на території степів України згідно з мапою розташованою у часописі. Такі висновки підтвердили археологічні експедиції, які проводили розкопки поблизу українських сіл: Усатово, Дереївка, Євмінка. Там були знайдені кості коней, упряж, колеса.

Поступово вдосконалюється керамічне виробництво, виникають гончарні печі (с.Жванець на Хмельниччині). Поширюється прядіння і ткацтво. Розвивається глиняна пластика з'являється монументальна кам'яна скульптура у вигляді антропоморфних стел. З матеріалів Дніпровської Інституту археології Академії наук. " Літературна Україна" (Київ)

На місці відкритого поселення в селі Дереївці поблизу Кременчука експедиція очолена кандидатом історичних наук Д.Я.Телегіним проводила дослідження на протязі двох місяців.

"Тут було розкрито руїни двох жител, знайдено господарські споруди, численні вогнища.

Зібрано понад 10000 різноманітних предметів, серед них – знаряддя праці з каменя, з кісток та рогів, фрагменти глиняного посуду, зброю тощо. Цікавими знахідками є предмети первісної пластики. Це виліплені з глини статуї жінок, що свідчать про вірування людей у культ матері прародительки. Основними знаряддями людей Дереївського поселення було скотарство. Вони розводили головним чином коней. Тому і серед знайдених предметів, виготовлених з кісток, вісімдесят відсотків належали домашньому коневі"... "Є ще одна характерна особливість, цікавий поховальний обряд. Своїх покійників вони ховали у скороченому стані на спині, із відігнутими на бік ногами. В могили клали мідяні, та кістяні прикраси, крем'яні ножі, також глиняний посуд.

Населення зростає великими темпами. Майже уся придатна земля використовувалась для землеробства. Тому і звалися тоді наші предки оріями, а земля наша звалася Оратта.

Археологами в Україні розкопані первісні городища біля сіл Дереївка, Лука-Врублівська, Усатово, Маяки, Євміївка. Знайдені кості людей, коней, корів. Знайдені вози були зроблені 5500 років тому. У стінах глиняних хат знайдено зерно, полова, шкаралупи писанок. Знайдено первісні (старіші за Шумерські) знаряддя хліборобської праці. Спостерігаються помітні зміни в соціальній структурі суспільства: визрівають умови для майнового розшарування та виділення верхівки, посилюється інститут батьківського права. З тієї доби відомі перші заможні поховання усатівського типу.

Першоджерело: Народна правда