Проблему під назвою «Росія» може вирішити тільки Україна

Петро Синиця


Вже доволі ясно стає, що описане в моїй попередній статті «Кацапстан МАЙЖЕ здійснив свій задум» не збудеться. Навіть, якщо дехто з оточення самого Троянського коня цього дуже хотітиме. Не тільки українці не готові  віддати Кацапстану ще якусь частину України, а й світ налаштований на інше. Польща прямо заявила, що Варшава відмовиться виступати гарантом безпеки для України, якщо у мирному договорі між Україною та Росією буде відмова Києва від своїх територій. США, Великобританія, багато інших країн Заходу надають шалену підтримку Україні зброєю і всім чим необхідно не для того, щоб ми щось дарували Росії.



Росія для світу проблема №1. Відомий український вчений Юрій Шевельов писав, що «Історія культурних зв'язків між Україною і Росією – це історія великої і ще не закінченої війни». Ні, це не тільки незакінчена війна Росії з Україною. Це війна Росії з усім світом, війна добра і зла. Росія спровокувала найбільше воєн, вона фінансувала криваві режими в різних кінцях планети, була зразком для багатьох диктаторів світу, здійснила чимало кривавих і смертельних терористичних актів…


На часі задуматися, що робити з цією проблемою? Хто може вирішити її?


Як не дивно для декого це прозвучить, але максимально безболісно для світу, для його воєнної і економічної безпеки проблему можуть вирішити не могутні США чи Великобританія і навіть не величезний Євросоюз. Цю проблему може вирішити маленька (порівняно з Росією) Україна.


Українсько-російська війна не повинна закінчитися тільки звільненням українських територій. Вона повинна закінчитися взяттям Москви.


На моє переконання, якщо ми доведемо на полі бою свою силу, звільнимо свої території включно з Кримом, росіяни раптом почнуть згадувати, пишаючись, що мають українське коріння. Вони не тільки не чинитимуть опору, а й перейдуть на наш бік. Росіяни люблять сильних і владних, і саме такими ми маємо стати для них.


Більшість здеморалізованих росіян вітатимуть нас, бо режим путіна їм вже стоїть поперек горла. Як тільки з’явиться сильніша альтернатива, від нього відвернуться і дорога на Москву буде відкрита. Після безглуздих втрат на війні столиця росії без бою впаде до ніг переможця.


У Москві пригадають, що Київ мати городів руських, і визнають українців не за молодших братів, а за старших. Американці, британці і поляки для росіян чужі, а ми свої (брати), українці-переможці, які мають право навчити затурканих «братів» менших, як жити в цьому світі і поважати інших.


Далі політична реформа під нашим керівництвом і за допомогою наших союзників, нові демократичні вибори і побудова цивілізованої ерефії, росії (чи як там буде названа нова країна). 


...Якщо ж росію тільки витурити за межі наших кордонів і залишити все так, як є, значить залишити величезну країну напризволяще, породивши нові загрози для самих росіян і для їх сусідів.

.