Віктор РАДІОНОВ, мовознавець
Особливості української мови
Незважаючи на вимоги правопису 2019 р., який в народі вже встигли охрестити «кривописом», і попри напористе й водночас обридливе нав’язування через радіо та телебачення, українське суспільство не сприймає нових сумнівних віянь, серед яких і «проєкт». І мало хто задумується: «Чому ж так?» А ще менше людей розуміє, що це несприйняття — на підсвідомому рівні.
Річ у тім, що серед запозичених слів української мови немає таких, в яких би було буквосполучення «оє». Натомість чимало одиниць із «ое»:
алое, андроецій, андромоноеція, аноезія, апное, брадипное, бронхоектаз, бронхоектазія, везикулоектомія, гангліоектомія, гематопоез, гемопоез, гемопоетин, гетероевформа, гетероепітаксія, гетероецизм, голоедр, діоеція, еритропоез, зоеа, зоецій, ізоедр, ізоензим, ізоентропія, ізоклоедр, інтроекція, каапое, каланхое, каное, капоейра, кліноедрит, коеволюція, коензим, коерцитивний, коерцитивність, коерцитиметрія, коефіцієнт, кортикоестрома, криптоестезія, кріоекстракція, лапароентеротомія, лейкопоез, лімфоепітеліома, мегалоестезія, мезоекзина, мезоектодерма, мероедрія, метафлоема, міроедричний, моноедр, моноеція, нейроектодерма, нейроепітелій, ноель, нотоедроз, оваріоектомія, окулоехографія, олігоенцефалія, олігоепілепсія, оофороектомія, палеоендемізм, паралелоедр, пневмоемпієма, поезія, поема, поет, поліоенцефаліт, проект, проектор, проекція, проембріо, проензим, протоепіфіт, протоецій, протофлоема, ромбоедр, ромбокубоедр, скаленоедр, сперматопоез, стереоедр, стратоекотон, тетрагоноедр, трапецоедр, трибромоетан, тригоноедр, уретропоез, флоема...
А в яких випадках виникає «оє» (якщо йдеться про іншомовні слова)?
Індоєвропейський (бо Європа), по-єзуїтськи (бо єзуїт), проєврейський (бо єврей)...
При відмінюванні: параноя — параноєю; секвоя — секвоєю...
Отже, якби розробники правопису 2019 р. не мавпували зразків відкинутого як непридатного правопису 1928 р., якби це не були зашкарублі особи, котрі відстали від життя на 90 років, якби це були люди, які справді дбають про спрощення правил української мови, то з-під їхнього пера вийшла б десь така настанова в розділі «Правопис слів іншомовного походження»:
«У словах іншомовного походження після "о" вимовляється та пишеться "е", а не "є": алое, андроецій, андромоноеція, аноезія, апное, брадипное, бронхоектаз, бронхоектазія, везикулоектомія, гангліоектомія, гематопоез, гемопоез, гемопоетин, гетероевформа, гетероепітаксія, гетероецизм, голоедр, діоеція, еритропоез, зоеа, зоецій, ізоедр, ізоензим, ізоентропія, ізоклоедр, інтроекція, каапое, каланхое, каное, капоейра, кліноедрит, коеволюція, коензим, коерцитивний, коерцитивність, коерцитиметрія, коефіцієнт, кортикоестрома, криптоестезія, кріоекстракція, лапароентеротомія, лейкопоез, лімфоепітеліома, мегалоестезія, мезоекзина, мезоектодерма, мероедрія, метафлоема, міроедричний, моноедр, моноеція, нейроектодерма, нейроепітелій, ноель, нотоедроз, оваріоектомія, окулоехографія, олігоенцефалія, олігоепілепсія, оофороектомія, палеоендемізм, паралелоедр, пневмоемпієма, поезія, поема, поет, поліоенцефаліт, проект, проектор, проекція, проембріо, проензим, протоепіфіт, протоецій, протофлоема, ромбоедр, ромбокубоедр, скаленоедр, сперматопоез, стереоедр, стратоекотон, тетрагоноедр, трапецоедр, трибромоетан, тригоноедр, уретропоез, флоема...
Буква "є" можлива після приростків і перших частин складних слів, які закінчуються на "о": індоєвропейський (бо Європа), по-єзуїтськи (бо єзуїт), проєврейський (бо єврей)...
Також буквосполучення "оє" виникає при відмінюванні: параноя — параноєю; секвоя — секвоєю...»
