Віктор РАДІОНОВ, мовознавець
Українська мова не без труднощів, але все-таки пробиває собі дорогу в усіх ділянках суспільного життя. Як наслідок, виникає чимало питань щодо правильного слововживання, доцільності тих чи інших мовних зворотів, щодо перекладів з російської.
До чиїх відповідей, роз’яснень варто дослухатися? Хто може давати поради, настанови, які не розминатимуться з істиною?
Філологи, особливо випускники 2000-х років, полюбляють заноситися з приводу здобутої освіти та не стомлюються наголошувати, що будь-які мовні справи можуть і повинні залагоджувати лише вони. Так би сказати, то робота вишколених людей, знавців. От тільки до них із незрозумілих причин зараховано мало не всіх володарів відповідних дипломів.
Проте очевидно, що йдеться про надзвичайно важливе завдання. Для його виконання мають бути залучені високоосвічені, належним чином підготовлені люди, які дуже добре володіють мовою, розуміються на її тонкощах.
Так само очевидно, що бути словесником за освітою ще не означає мати глибокі знання в галузі науки про мову. Підтверджень — цілком достатньо, якщо не більше ніж досить.
Понесло кудись не туди —
до нісенітниць каламутної води
Черговий доказ не забарився. Нісенітницями каламутної води відзначилася зарозуміла випускниця Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Ольга Васильєва, котра не стомлюється вкривати ганьбою як себе, так і свій вищий навчальний заклад.
Жіночка нареклася «редакторкою» та, напевно, вирішила, що для неї ніяких таємниць у мові давно не існує. Тому заповзялася направо й наліво роздавати у «Фейсбуку» вказівки, як треба та як не годиться писати, навіть не підозрюючи, що заводить на манівці.
Тепер нападу з її боку зазнали звороти «під цим розуміється», «під цим мається на увазі». Згідно з міркуваннями молодиці вони якісь не зовсім чи зовсім не українські.
Натомість «редакторка» без редакції порадила висловлюватися так: «Під цим розуміється, під цим мається на увазі — витлумачують». Але ж очевидно, що значення цих одиниць далеко не збігаються.
Тому жіночці м’яко натякнули, що її понесло кудись не туди, попросили навести приклади відповідного слововживання. Наслідків це не дало, тому далі поставили запитання в лоб: «"Під цим мається на увазі, що не треба переходити дорогу на червоне світло" — як правильно буде з "витлумачують"?»
Відповідь виявилася простою, як двері: «Під цим витлумачують. Інакше не скажеш». Одне слово, дуже дохідливо.
Тому розумниця, природно, нарвалася на уточнююче запитання: «Вперше стикаюся з цим зворотом, тому хочу прояснити. Як його треба вживати?
1. Під цим витлумачують, що не треба переходити дорогу на червоне світло.
2. Під цим витлумачують не переходити дорогу на червоне світло.
3. ?»
Отже, відпетляти не вдалося, загнали в глухий кут. Це й підтвердила наступна «мудра» відповідь горе-наставниці: «Під цим витлумачують, що не можна переходити дорогу на червоне світло».
Закономірне дієслівне керування —
важливе для мови питання
Бачимо не просто прикру помилку. У наявності — очевидне втілення схибленого дієслівного керування та нерозуміння, яким значенням наділений прийменник «під».
Насамперед потрібно наголосити, що «витлумачувати» — перехідне дієслово, тобто воно обов’язково потребує додатка в знахідному відмінку. Тому правильне дієслівне керування: витлумачувати (що?).
А в недоредакторки вийшло щось таке: лежала (під чим?) під дубом (хатою, одіялом…) і витлумачувала… Сміх і гріх.
Хтось запитає: невже, крім «витлумачувати (що?)», нічого іншого бути не може? Ні, може, але при цьому слід ураховувати: «витлумачувати (що?)» — приклад сильного й безпосереднього дієслівного керування.
Існує ще й такий різновид дієслівного керування, як слабке, з-поміж якого вирізняють прийменникове (опосередковане). Проте воно доповнююче й саме по собі, без сильного не можливе.
Покажу це, узявши за зразок речення з твору письменниці Ірини Вільде: «Голота ж не вважала за потрібне витлумачувати перед кимсь свої вчинки».
Тут сильне дієслівне керування — витлумачувати (що?) вчинки. Слабке — витлумачувати (перед ким?).
Могло би бути: «Голота не вважала за потрібне витлумачувати свої вчинки». Наявне лише сильне керування.
Проте навіть школяр зауважить явну неповноту речення «Голота не вважала за потрібне витлумачувати перед кимсь». Відразу постане запитання: що витлумачувати?
Здається, пояснив так, що й початківцеві стане зрозуміло.
В пориві горе-творчості
вказівки роздає прості, але пусті
У зворотах «під (чим?) … розуміють / розуміється», «під (чим?) … мають / мається на увазі» прийменник «під» указує на слово в орудному відмінку, зміст якого розкривається (роз’яснюється) або підлягає розкриттю (роз’ясненню). Наприклад:
1. «У нас на практиці під словом поезія розуміють звичайно творчість віршовану» (Максим Рильський). Тобто суть одиниці «поезія» розкрито як «віршована творчість».
2. «Що ти маєш на увазі під солідністю?» (Олег Чорногуз). Тут закладений у слово «солідність» зміст іще тільки підлягає доведенню до відома.
А тепер повернемося до «творчості» горе-редакторки: «Під цим витлумачують, що не можна переходити дорогу на червоне світло». Яким смислом тут обтяжений прийменник «під»? Яке значення він виражає?
Та ніякого. Просто разом із займенником безглуздо притулений до дієслова.
Це біда дуже багатьох новонавернених словесників. Попри самовихваляння, вони часто-густо начисто позбавлені чуття мови, а освіта — нікудишня, тому немає розуміння простих речей.
Тож і роздають вказівки, позірно прості, а, по суті, пусті. Сіромахи вважають, що осучаснюють мову, але навіть не підозрюють, що їхня писанина купи не держиться.
Разом з тим зарадити справі непросто. На заваді стоїть підкреслена, непомірна зарозумілість недоучок, упевнених у власній непогрішності та глибоких знаннях.
Хоча тих знань — кіт наплакав, досвіду — ніякого. І насправді доречно говорити про прикрі порушення в побудованих словосполученнях, про якесь викривлене, неприродне керування. Це щонайменше наслідок низького мовно-культурного рівня, поганої освіти осіб, які лише недавно поповнили лави словесників, але вже беруться повчати.
Ріже вухо, як на ту біду,
прийменник, що вжитий не до ладу
Тим часом українська мова та бозна-як зліплені в одне ціле її виражальні засоби — далеко не одне й те саме. Для сполучуваності слів існують свої закономірності. І саме в останніх якраз найвиразніше й виявляються особливості нашого найбільшого духовного надбання.
Прийменник — звичайно ж, службова частина мови, його значення відносне, але разом з тим він забезпечує смислові зв’язки між одиницями в реченні. Тому для будь-якого природного та належним чином освіченого носія української мови неправильне вживання прийменників відразу впадає в очі, ріже вухо.
Зазначене сповна стосується й сув’язі «під цим», ужитої не до ладу. Якщо при дієсловах «розуміти / розумітися» та словосполученнях «мати / матися на увазі» вона на своєму місці, то це зовсім не означає, що її можна легко «приторочити» до дієслова «витлумачувати».
Справді, згідно зі Словником української мови в 11 т. «витлумачувати» має такі значення: «давати тлумачення чого-небудь, пояснювати якимось чином; розуміти, трактувати, пояснювати собі так чи інакше що-небудь». Кому запала б у голову думка ліпити «під цим» до «давати тлумачення», «пояснювати», «трактувати»? Отож.
Якщо вже йдеться про дієслово «витлумачувати» та прийменник «під», то поєднуватися вони можуть, скажімо, так: витлумачувати [лежачи, сидячи, стоячи, перебуваючи] (під чим?) під дубом (хатою, одіялом…). Дієприслівники, узяті у квадратні дужки, можна випустити.
Це не якісь надскладні речі. Мислячій людині опанувати їх до снаги. Потрібно тільки працювати над собою.
А що стосується «редакторки» фейсбучного розливу, то, не маючи редакції, вона, мабуть, «витлумачувала» свої нісенітниці під периною чи одіялом. Тому немає нічого дивного в тому, що зазнайка осоромилася.
