НЕ ХОЧУ ЖИТИ ЯК ІЗГОЙ

Поет зі Знам’янки, що на Кіровоградщині, Анатолій Романович Загравенко закінчив Літературний інститут у Москві і Вищу партійну школу в Києві, але найвищої цінністю для нього завжди залишалась національна гідність, любов до рідної мови та землі. В цьому році йому виповнилося сімдесят, але він по молодечому не байдужий до того, що відбувається в країні, сміливий та відвертий. До вашої уваги кілька прекрасних віршів поета.

НЕ ХОЧУ ЖИТИ ЯК ІЗГОЙ

Коли суспільний закипів казан,

як влада в нас украла найдорожче,

народу цвіт подався на Майдан,

осиротивши ярмаркові площі.

І юні, й літні, як одна сім'я,

і труднощі ділили, і злигодні.

Не міг не бути серед них і я,

як в разі необхідності й сьогодні б.

І не тому, що я такий герой

чи прагну популярності і слави...

Я просто жить не хочу як ізгой

вже в незалежній, у своїй державі.

Все той же в спадку проімперський хлам

і та ж тривога у душі незмінна —

не дати на поталу ворогам

ні мови, ні державності Вкраїни.

І рани ті ж задавнено болять,

бо вкрали в мене навіть свого Бога.

Один лиш хрест зостався для розп'ять

та вистелена в безвісті дорога.

Спасибі вам за все, провідники,

й тобі, вже всім зневірений народе.

Але новим все ж збутися таки

загальноукраїнським Жовтим Водам.

27.05.2006

***

Проімперськи поскрипує віз,

хоч змінилася вже географія.

Де струхлявів на пні комунізм,

терником вкорінилася мафія.

Де, Вкраїно, мені знайти,

із якого побачити пагорба,

що промінишся сонячно ти

в ореолі загальної злагоди?

Досі різні ще Захід і Схід,

розмежовують їх перемичками.

Кожні вибори — мов динаміт.

Дехто пробує запальничкою.

ШЕВЧЕНКО І ФРАНКО

Пісня

Ми більше не раби, а вирвані з оков.

І зводимо з руїн державні стіни.

Шевченко і Франко. Шевченко і Франко —

два сонця в піднебессі України.

Приспів:

Хай душу окриля в крові синівства жар

на березі Дніпра чи то на львівських площах.

Кобзар і Каменяр. Кобзар і Каменяр.

Святині для вкраїнства найдорожчі.

У вирішальні дні, в часи тяжких незгод

ми теж — каменярі, ми теж — як Дніпр широкий.

Зійти у небуття не може той народ,

що геніальних він надбав пророків.

Приспів.

В незламності своїй безсмертний Прометей.

Таким був і Тарас у фрунтівській шинелі.

Син коваля також, як поводир Мойсей,

несхибно свій народ виводив із пустелі.

Приспів:

Хай душу окриля в крові синівства жар

на березі Дніпра чи то на львівських площах.

Кобзар і Каменяр. Кобзар і Каменяр.

Святині для вкраїнства найдорожчі.

2.09.2006