Наша місія - космічна

Чому наше життя складається саме так, а не інакше? Чому ми такі? Автор дає своє бачення змісту української ідеї і вважає, що можна зупинити міжнаціональне, міжрегіональне, мовне та інші види протистояння, згуртувавшись усім українцям для виконання на планеті Земля особливої місії - закладання планетарного світогляду Нової Епохи.

"Усе створене нашими предками треба

знати і шанувати, і йти вперед. І творити

нові духовні цінності, а не застигати з тими,

які були тисячу літ тому"

Лев Силенко

Незаперечною істиною є твердження, що народ має тих правителів і ту долю, яких заслуговує. Та якщо його ні такі правителі, ні така доля не влаштовують, то нехай творить іншу долю. І вже з сьогодні.

Чому незалежність країни не принесла народу того життя, на яке усі ми сподівались? Чому помаранчева революція, промайнувши яскравим променем у нашому житті, не зробила того, чого від неї чекали? Відповідь, як на мене, однозначна: ми ще не готові вступити у повноцінне суспільне життя, тому що не "доросли" до нього. Може, це і звучатиме деякою мірою зневажливо до цілого народу, та я маю на це право, тому що належу до цього народу, і самокритика (об'єктивна і обґрунтована) ще ніколи нікому не зашкодила. Незалежність і Майдан 2004 року було нам дано історією, а, значить, самим Богом, як екзамени з незалежності наших душ. І ми ці екзамени не витримали. Бо поки що залежні. Залежні від того негативу душі, який не давав у минулому, не дає зараз і не дасть ніколи (якщо ми його не позбудемось) покращити своє життя. Що ж це за негатив?

Перед тим, як приступити до самобичування, спробуємо відповісти на вічне питання: навіщо ми живемо? Хай кожен запитає сам у себе: чому Я народився саме у цей час, саме у цій країні, саме у цій сім'ї, саме у такому тілі (досконалому або з недоліками), чому у мене доля склалася саме так, а не інакше, чому я хворію саме на ці хвороби? Езотеричні знання, які підтверджуються науковими відкриттями останніх років та дослідженнями космічних енергетично-інформаційних полів, спроможні дати відповідь на більшість питань, що ставить перед собою людство і кожна окрема особа. Все ближче і ближче підходять світові фундаментальні науки до визнання факту існування сутності, що створила Всесвіт.

У кінці минулого століття 53 американських вчених світового рівня, серед яких є й лауреати Нобелевської премії, видали книгу "Ми віримо", де викладено багато фактів існування Творця Всесвіту. Підтвердити ці факти допомогли розробки теоретичної фізики, зокрема, під час розбудови Єдиної Теорії Поля. Після того, як у XVIII ст. було відкрито гравітаційну взаємодію, у XIX ст. - електромагнітну, у І половині XX ст. - ядерну - сильну та слабку (було розроблено окремі теорії), почався процес їх поєднання. Спочатку виникла теорія електромагнітної та слабкої взаємодій, розробники якої отримали Нобелевську премію. Потім фізики поєднали теорії електрослабкої та сильної взаємодії. Завершити побудову загальної картини світу, де речовинний світ - це світ низькочастотних вібрацій, а тонкоматеріальний світ (до речі, саме цей світ - основа езотеричних знань та парапсихологічних досліджень) - світ високочастотних вібрацій, дозволило відкриття наприкінці минулого століття п'ятої фундаментальної взаємодії - інформаційної. У світі всі об'єкти мають свої поля (у тому числі високочастотні, які несуть певну інформацію) - від електрона та планет до галактик та всього Всесвіту. Поля елементарних частинок, атомів, молекул зливаються з полем людини, полем Землі, інших планет, створюючи Інформаційне Поле Всесвіту (або Поле Свідомості Всесвіту).

Про єдність всіх об'єктів на планетарному рівні говорив ще у 1926 році вчений В.І.Вернадський (1863-1945, перший президент Академії Наук України у 1918-1919 рр.), який створив вчення про біосферу - цілісний планетарний організм. Як будь-який живий організм, організм планети Земля також має свою свідомість. Багато філософів та вчених стверджують це. Наприклад, відомий німецький фізик Г.Фехтер впевнений у тому, що наша планета має певну єдину колективну свідомість. Подібно тому, як людський мозок складається з багатьох окремих клітин, свідомість планети становить сукупність свідомостей окремих живих істот, що мешкають на ній. Живими істотами вважав планети Іоганн Кеплер, основоположник астрономії Нового часу. Наскільки мозок відрізняється від окремої клітини, що входить до його складу, настільки ж планетарна свідомість відмінна від свідомості індивіду.

Біосфери різних небесних тіл, вважав В.І.Вернадський, знаходяться у постійній взаємодії одна з одною. "Зірки розмовляють"... Планетарні свідомості, що розсіяні у Всесвіті, утворюють сумарну сукупність, матеріальна основа якої - взаємопов'язана сума усього живого, що населяє космос. Саме так розумів це К.Є Ціолковський, який виступав із ствердженням про існування "космічних свідомих сил" та "космічного мозку".

Тож навіщо Душа приходить на Землю? Вчені та філософи, які стоять на позиціях нового світогляду, що почав формуватися наприкінці минулого тисячоліття, дають відповідь: людина, будучи духовною сутністю, що існує вічно як частина інформаційно-польової структури Поля Свідомості Всесвіту, приходить на Землю та інші планети, "одягнувши фізичне тіло", для набуття досвіду у матеріальних світах з низькими частотами вібрації з метою оволодіти ними і бути їх володарями, щоби у перспективі зайняти своє місце у творчих Ієрархіях Всесвіту.

З кожним своїм приходом на Землю (усі ми були на цій планеті неодноразово) людина шляхом проб та помилок поповнює свій інформаційний банк про існування у фізичному світі.

Підтверджує неодноразовість приходу Душі на Землю інформація, закладена у Велесовій книзі - безцінній літературній пам'ятці українського народу дохристиянського періоду. Ця старовинна книга висвітила маловідомі історичні події XII ст. до н. д. - IX ст. н. д., дала уявлення про життя і вірування наших предків. Влесова книга свідчить, що наші далекі пращури мали розвинене почуття людської гідності, національної свідомості, патріотизму, неабияку здатність до творчості, високі духовність і мораль. Ця наша національна пам'ятка відкидає хибне уявлення про многобожжя наших предків, бо "Бог є єдин і множествен". А названі в книзі боги і духи є лише проявами єдиного всюдисущого Бога. Наші праотці вірили, що душі людські ніколи не вмирали, тому що були частинкою Творця, не завмирали на час смерті тілес наших, що вони поверталися на Землю, знову і знову народжувалися у своєму народі, щоб вести його й оберігати в усіх нещастях і злигоднях.

Тепер спробуємо, шановні земляки-українці, зрозуміти, чому наші Душі прийшли саме на цю землю, саме у це суспільство і саме у цей час. Для цього треба зрозуміти, яку місію на планеті та у Всесвіті виконує Україна. Відповідь на цепитання дають дослідження, проведені доктором історичних наук, професором Києво-Могилянської академії Миколою Чмиховим. Ось що писала газета "Урядовий кур'єр" (24.11.2001, №219): "М.Чмихов відтворив знання стародавніх людей про циклічність руху цивілізацій і поєднав їх з сучасними даними історії, астрономії, геофізики та інших наук. Він довів, що підготовчі міжепохальні кризи завжди починаються на Близькому Сході, а через деякий час до нього долучається Навколочорномор'я. А коли вони закладуть окремі риси грядущої епохи, міжепохальні неадекватні струси починають поширюватись на всю планету. Ще за сивої давнини Близький Схід та Навколочерномор'є називали "пупом Землі". Саме звідси пішли найрозвиненіші земні цивілізації, саме тут зароджувалися світові релігії. Є думка: саме тому, що в "пупі" сходяться хрест-навхрест два величезних розломи земної кори, тобто тут діють наймогутніші тектонічні сили і відповідно вирує найпотужніша на планеті геоплазма - мутагенний рушій людства. В України - цікава історична місія. Тут міститься (у Подніпров'ї) одразу кілька надпотужних природних геоплазмових генераторів. Завдяки їх дії Подніпров'я у минулому при змінах епох "спеціалізувалося" на закладанні нових філософських моделей планети. Загальновідомо, що цивілізація епохи неоліту, знана зараз як Трипільська, заклала філософію творчості на Землі - заняття, з якого пішла уся теперішня технологія. Подніпровські арійці епохи бронзи створили філософію глобальних закономірностей буття землян, і М.Чмихов назвав цю філософію "основою світогляду сучасності". Отже й зараз Україна має закладати планетарний світогляд наступної епохи. Якою вона буде? Є підстави вважати, що людство завершує свій розвиток у суто земних умовах і має вийти у Великий Космос. Відповідно йому буде потрібен світогляд, який шукає логіку земних подій у надлюдських загально космічних законах (а не у нібито самоцінній людській волі, як це робиться зараз). Космічне мислення уже формується в Україні. Одним з найперших тут був М.Чмихов" (кінець цитати).

Те, що саме українці закладають Космічне мислення, підтверджує факт українського походження багатьох вчених - розробників теорій повітроплавання, космічних польотів та винахідників літаків та ракет. Кибальчич, Ціолковський, Кондратюк, Сікорський, Корольов, Челомей, Янгель, Глушко... І це - не повний список імен, якими ми маємо пишатися. Багатьох ми не знаємо, тому що розкидала доля їх по світу.

Так от, шановні українці, саме ми з вами закладаємо планетарний світогляд нової епохи! Яку місію, вищу за цю, може нести країна, її народ, кожна окрема людина? І тепер зрозуміло, для чого ми, як носії інформації Поля Свідомості Всесвіту (або, за релігійними поняттями, як частинки Бога) прийшли саме на цю землю і саме у цей час, "одягнувши фізичне тіло". Ми прийшли для того, щоб виконати місію, визначену Космосом - дати імпульс розвитку нової цивілізації на Землі, нового мислення, нового світогляду, з рештою, розпочати новий виток розвитку всього Всесвіту.

Та просто й легко ця місія не виконується. Дуже потужно протидіють інерційні сили старого світосприйняття, не даючи прориву у Космос, не допускаючи поєднання людства з Полем Свідомості Всесвіту. Важко нам боротися з цими силами, багато з нас, забуваючи про свою місію, піддаються принадам старого світогляду, що базується на матеріальних, суто земних інтересах. Та й офіційна наука поки що стійко відстоює позиції жорсткого матеріалізму, хоча більшість її представників налаштована на сприйняття ідеї не випадкового виникнення світу та поєднання фізичних законів з духовними законами його розвитку. Багато людей, у тому числі науковців, розуміють, до чого можуть призвести без цього поєднання зростаючий культ знань та пов'язаний з ним так званий науково-технічний прогрес, який розвивається, в основному, на користь культу влади.

Про небезпеку, яку несе культ влади будь-якій цивілізації, можна говорити і писати багато. Це і війни - від локальних та світових, і голодомори, що несуть смерть мільйонам людей, нарешті, загибель цілих держав. Згадаймо хоча б, чому зник з лиця Землі Шумер - високорозвинена держава, що існувала п'ять тисячоліть тому. Царські особи, відчувши славу і могутність свого народу, захотіли ще більше влади і почали відповідно до цього поводитись, явно переоцінивши свої сили. За кожну перемогу вони платили кров'ю людей, які були для них опорою. Поступово Шумер асимілювався, а впродовж ХУП і ХУІ століть до н.е., ще до того, як у Єгипті та Греції почали утворюватись перші царства, шумери вже вимирали. А пізніше щезли не лише з історії людства, а й з його пам'яті.

На жаль, культ влади набуває все більш загрозливих розмірів у наші часи і, як не прикро це визнавати, не обминув він і нашу країну. Можна було б сказати, що боротьба за владу, за крісла на усіх рівнях набула гротескного вигляду, вартого історичних сарказму та сатири, якби не була б такою небезпечною. Вона не лише гальмує розвиток сфери знань, культу любові та добра, а взагалі веде до духовної деградації, яку навіть не можна виправдати підвищенням життєвого рівня, тому що такого підвищення, всупереч статистичним цифрам, більшість українців не відчуває.

Великі випробування дано нам історією: криваві революції та війни, репресії та голодомори, намагання певних кіл (як зовнішніх, так і внутрішніх) відправити українську національну свідомість у небуття та недолугість влади у прийнятті багатьох рішень життєдіяльності країни. Все це можна спробувати поясняти дією надпотужних природних геоплазмових генераторів, тобто перекласти відповідальність за наші біди на природні катаклізми, а самим "сховатися у хатині, що стоїть з краю" (мабуть, все ж таки недарма цю приказку наш народ зробив своєю "візитною карткою"). Та біда в тому, що багацько з наших бід "виплекано" нами ж самими, тобто, ховаючись у крайній хаті, ми віддаємо свою долю, країну й майбутнє у руки не кращих з нас, таким чином проявляючи безвідповідальність та байдужість відносно, у першу чергу, самих себе, а по великому рахунку - всього Всесвіту.

Хтось заперечить: я ж підтримав незалежність країни, "помаранчеву" революцію, повірив її лідерам та... залишився обманутим - хіба я винен? Дійсно, дуже важко відшукати відповідь на питання "Чому ми так живемо" в самому собі. Легше перекласти відповідальність на когось іншого, наприклад, на сусіда, свого керівника, владу в цілому, а то й на тектонічні сили, що діють на нашій землі. Але скажіть, на Бога, чи не ми самі винні у тому, що в Україні, де споконвіку поняття "мати", "жінка", "батьки", "сім'я" вважалися святими і були духовною основою народу, стільки сиріт, що вже недостатньо для них помешкань, культивуються легкі, а простіше сказати, аморальні шляхи у досягненні життєвих цілей та далекий від духовності спосіб життя, врешті, поширюються СНІД та ВІЛ-інфекція? Лише один приклад: уважно придивіться й прислухайтесь до реклами Національного Університету культури і мистецтв. Цей заклад повинен працювати на розвиток і підвищення рівня культури, духовності народу. А що ми бачимо насправді? І не тільки мовчимо, а й багато з батьків мріють влаштувати своїх чад в цей заклад з тим, щоб легко і "красиво" було їм жити. Таке враження, що вся країна мріє зайнятись шоу-бізнесом. Про яку духовність можна говорити, коли по сцені скачуть та несамовито волають представники цієї галузі різного віку, статі (а то й двостатеві -мабуть, це нова візитка нашої країни за кордоном?), під різними іменами-покручами та назвами-нісенітницями. І все це вже сприймається як належне нам та невід'ємне від поняття "Україна". Тут прокручуються мільярдні суми грошей, будуються фантастичні проекти прищеплювання бездуховності та отримання надприбутків. І вже не дивує, а сприймається як логічна дія спроба кочування зі сцени у велику політику усілякого морального непотребу. І все це підтримує висока влада в той час, коли виділяються мізерні кошти на розвиток науки, стає недоступною багатьом пересічним українцям медицина, більшість пенсіонерів ледь жевріє.

Та повернемося до самоаналізу (владу і так критикують усі, хто може і хоче). Хіба у тому, що на смітник викидають немовлят, винна Верховна Рада? А за те, що вкрай засмічені під'їзди наших будинків, має відповідати Президент? А за брудні слова, що ми чуємо на наших вулицях від підлітків (і робимо вигляд, що нічого не трапилось), треба питати з мера міста? Чи причетний міністр освіти до того, що ми купляємо оцінки та дипломи у нечесних і нечистих на руку педагогів, а потім самі скаржимося на те, що нашим дітям важко працевлаштуватися та працювати? А хто винний у тому, що ми погоджуємося на зарплатню в конвертах, не сплачуємо належних податків, даючи цим самим ще більше розбагатіти власнику, на якого працюємо, а самі потім залишаємося без гідної пенсії? Крім того, не сплачуючи податків, ми не даємо змоги державі підвищити пенсії нашим же батькам, а також іншим співвітчизникам, які потребують піклування та допомоги (сироти, інваліди, багатодітні сім'ї) - чи у повній мірі ми це розуміємо? І хто винен у тому, що в Україні, де хати у недалекому минулому стояли незамкненими, а більшість людей довіряли один одному, почали процвітати крадіжки, шахрайство, грабіжництво, а життя людини стало зовсім нічого не вартим? Хіба Президент Сполучених Штатів причетний до того, що у найвищих ешелонах влади практично усі роки незалежності перебувають, періодично міняючись своїми місцями, одні і ті ж особи? Невже серед мільйонів українців не знайдеться інших - чесних, розумних, не пов'язаних з бізнесовими кланами і дійсно гідних керівництва країною нових політиків? А хто дозволяє нашим обранцям, займаючись словоблуддям, не виконувати своїх обіцянок, обов'язків і взагалі законів, у тому числі головного закону - Конституції? Відповідь - ми з вами! Саме ми дозволили у свій час не виплачувати нам зарплатню, яка переросла у мільйонні борги і стала стартовим капіталом для багатьох бізнесменів. Це на наших очах розкрадалися цілі заводи, а їх обладнання розпродувалося або йшло на металобрухт. Саме ми мовчки спостерігали і продовжуємо спостерігати із своєї крайньої хати, як на екранах телевізорів та у радіоефірі розмножується аморальність, тиражується реклама прибутків без будь-яких зусиль, пропагується легкий спосіб життя лише для свого задоволення, нав'язуються цілі серіали, переповнені сценами насильства, жорстокості та безвихідності. І це для нас, українців - нації, що стояла і стоїть у колиски розвитку нових цивілізацій, стає нормою.

"Досить себе лаяти", - скажете. І поставите вічне питання: "Що робити?". По-перше, з метою кардинального покращення ситуації в усіх сферах нашої життєдіяльності необхідно максимально задіяти засоби впливу на владу з боку народу. Методами громадського контролю спонукати органи влади постійно інеослабно працювати виключно в інтересах громадян, держави, нації. Необхідно створити ефективні програми по відтворенню, зростанню та зміцненню української нації. Назріла необхідність негайного унормування інформаційного поля таким чином, щоби в суспільстві утверджувався здоровий спосіб життя, українська традиційна мораль, незворотній поступ суспільства. Виконати таку важливу і велику за обсягом роботу повинні самі українці, спочатку їхні місцеві громадські осередки, затим масові регіональні об'єднання і лише потім нова українська влада. Створення місцевих громадських осередків - невідкладне наше завдання. Та це - лише перший крок до покращення нашого життя. Щоб процес піднесення та розвитку України прискорився, став якісно новим, відповідав духовним Законам Всесвіту, необхідно кожному з нас починати працювати над собою. Зазирнемо у свою підсвідомість (ця субстанція з'єднана із свідомістю своєрідним містком, який зветься "совістю") і згадаймо, для чого ми прийшли на Землю, а також запитаймо самих себе: який звіт про перебування на цій планеті ми принесемо Творцю по своїй смерті. Працювати потрібно не лише розумом і не думати про те, як швидше розбагатіти з найменшими вкладеннями. Працювати мають і наші Душі, які є вічною субстанцією Космосу, як є вічною і їх мета - збагачення Добротою та Любов'ю. Бо ми, українці, з самих начал, як Земних, так і Небесних - однакові. Кожного разу, йдучи на Землю, ми пам'ятаємо про своє призначення - допомогти Творцю покращити земне життя, привести його до гармонії з Всесвітом. Перед приходом на Землю ми однаково любимо один одного, однаково відчуваємо усі вібрації, як космічні, так і земні, однаково бажаємо покращити себе й увесь Всесвіт. Та, пірнаючи у земні умови існування, забуваємо про своє бажання, повністю віддаючись потребам свого тіла, законам і проблемам суто земним, матеріальним, не вічним. Ось чому Космос не дає нам спокійно та заможно жити фізично та гнити духовно, подібно більшості "цивілізованих" країн Заходу. Він випробує-виховує нас різного роду струсами і катаклізмами, таким чином нагадуючи нашому народові про особливу місію на Землі - започаткування нового світогляду.

З відкриттям нового тисячоліття Творець підвів нас до межі, за якою починається нова епоха, нові земні закони, згармонізовані з Космічними Законами, та зароджується нова раса людей - людей Космічних. Наш народ має першим переступити цю межу та бути прикладом для всієї планети. Зрозуміймо це, шановні земляки! Починаймо перевиховувати самих себе та перебудовувати своє мислення згідно з духовними законами Космосу. Видумувати щось нове не потрібно - згадаймо закони життя на Землі, за якими жили наші предки. Ці закони, яких є сім, узагальнив та довів до українців реформатор Української Національної Віри Лев Силенко у своїй книзі "Мага Віра": 1. Правильне мислення. 2. Правильне хотіння. 3. Правильне виконання. 4. Правильне ставлення до себе і оточення. 5. Правильне харчування. 6. Правильна Любов. 7. Правильна віра.

Всі ми є одночасно мешканцями Всесвіту і громадянами своєї країни - частини планети Земля. Дотримання духовних законів життя та наша громадянська небайдужість - шлях до нового світогляду, який наближує людство до Творця.

м. Хмельницький