Галичанські хрести


Сергій Піддубний


Існує більше трьох десятків видів хрестів. У кожного з них своя назва, однак такий хрест зустрічається лише на Галичині. Тому має повне право називатися Галичанським або Галицьким, оскільки він міг появитися ще в часи Данила Галицького.  


Досліджуваний нами галичанський хрест із с. Чорний Потік Надвірнянського району Івано-Франківської області, має шість променів та опору (ручку) – це символічний шестикрилець. Як ми вже знаємо, це знак Сонця, богів Сварга, Дажбо та Перуня, а тому можна сміливо стверджувати, що цей хрест прийшов від сонцевірців. Цьому свідчення і символи у вигляді літери “Х” під зображенням Богородиці, якою віддавна позначали небесну силу та святість. Понад те, кожна поперечка має своє сакральне значення: нижня позначала світ Нави (світ мертвих), середня – Яви (явний світ), а верхня – Прави (світ Богів). Можна з великою вірогідністю стверджувати, що така форма хреста була і при київському князеві Володимирові, котрий, перш ніж освятити Україну-Русь, увів культ шести язичницьких богів.


На верхній площині з обох боків хреста розміщено однаковий напис: 1262ІΣЛГЗН. Щоправда, при пильному огляді між ними помітна невелика розбіжність. Утім вона могла виникнути внаслідок невдалого руху різьбяра.
Що міг означати цей напис?


Цифри, найвірогідніше, позначають рік – 1262. Дехто може зауважити, як це вже не раз доводилося чути, що в Європі на той час ще не було індійських (арабських) цифр. Проте, якщо вже в ІХ ст., як свідчить Велесова Книга, у нас був Числобог, то і цифри нам були відомі раніше.   


Далі йдуть літери: ІΣ  – Ісус, Л – любий, Г – Господь, З – захисти, Н – нас: “Ісусе, любий Господе, захисти нас!” Чим було викликане таке щиросердне звернення до Ісуса? У 1258 р. князь Данило Романович Галицький (1201-1264) перед лицем величезного ординського війська на чолі з Бурундаєм був змушений підкоритися і зруйнувати укріплення майже всіх міст Галицько-Волинського князівства. Ворог отримав можливість безперешкодно проникати в незахищені міста і грабувати їх. 1262 рік припадає якраз на період цих жахіть. Ймовірно, саме тоді і було зроблено цього шестипроменевого хреста з написом-молитвою про захист.


Бачимо на хресті ще дві літери – НН. Найімовірніше, їх треба читати як Назарей Навин. Назарей це інше ім’я Ісуса, а Навин означає, що він вже перебуває в Наві, на тому світі. Цілком ймовірно, що слово Назарей має дещо ширше значення аніж тільки назва міста, де нібито народився Ісус. Назарей – це надзирач, пастир. У буквальному розумінні Навин Назарей – потойбічний захисник (дух покійних Отців, що стоїть на сторожі живих).  


Поруч з НН розмістилося два знаки бога сонця Хорса (ХХ). Вони означають, що зображені над ними – Мати-Богородиця і Христос є святими особистостями.


А де ж подівся традиційний біля розп’яття напис ІНЦІ – “Ісус Назарей цар Іудейський”? Його немає. Певно, українці ХІІІ ст. не визнавали святого галілеянина (галичанина) Ісуса царем іудейським.


Зображені під розп’яттям прямокутники, як уже мовилося, це символ впорядкованого життя, і саме таким воно, очевидно, пов’язувалося з іменем Ісуса, хоча їхня кількість 6 штук говорить про те, що необхідно покладатися також на богів, що були до нього. Ромби, що слідують за прямокутниками на одній стороні і за знаками ХХ на іншій стороні означають “кінець”, про що свідчать його зображення в низці давніх написів і пам’ятниках.


Доволі несподівану інформацію отримуємо з іншого галичанського хреста з того ж села Чорний Потік. Тут також звернемо особливу увагу на написи.


Бачимо, що Ісус Христос тут пишеться ІН – Ісусом Назареєм і НН – Назареєм Навином (захисник потойбічний), а не ІНЦІ – “Ісус Назарей цар Іудейський”.


За іншими літерами, що вдалося розпізнати, на переконання автора цього дослідження, маємо такі тексти: на верхній поперечині з одного боку: ІНΣІІДЦТΣК – “Ісус Назарей се є. Є дому Отець твого, сила Кола” (тут Коло – і рід, і назва віри, що дають ще одне свідчення про язичництво Ісуса); з іншого боку, де розміщено розп’яття: 233ІНЧІП... – “233. Ісус Назарей – честь і правда...”. Дещо нижче під цими написами дві літери Σ (с) і між ними Х дають: “Сила Хора се” (Сила Небесна це).


Найбільшу таємницю складають цифри “233”. На що вони можуть вказувати?  На сенсаційне повідомлення.

Найвірогідніше, це рік розп’яття і смерті Ісуса Христа. А якщо Ісус прожив 33 роки, значить народився він у 200 році – на стику другого і третього століть, а не на стику старої та нової ери, як розповідають нам христосознавці. Зважаючи на те, що Перший Вселенський собор ухвалив догму про Ісуса як сина біблійного Бога лише 325 року, цілком правомірно можемо заявляти, що й справді Ісус народився значно пізніше, ніж йому визначили творці Біблії.


Уривок з книги Сергія Піддубного «Кому Боги відкрили свої таємниці». Книгу можна замовити через наш сайт, в автора через ФБ, а також за тел.: 068 994 63 63