15 жовтня ц. р. Кіровоградська обласна організація НСПУ зробила дуже несподіваний крок – попри невизнання наукою Велесової Книги письменники висунули на здобуття Національної премії України ім. Тараса Шевченка 2025 року книги Сергія Піддубного «Ілар Хоругин. Велесова Книга», «Велесова Книга для юнацтва», «Велесова Книга – історія українців з прадавніх часів і священний кодекс слав’ян». Ось, що, зокрема, говориться у їхньому представленні:
«17 років С. Піддубний досліджує найдавнішу літературну, історичну і духовну пам’ятку українського народу Велесову Книгу. Його переклад це кардинально нове прочитання Книги, йому вдалося відчитати імена низки наших праотців, нашої Першоматері, нашого тотема і навіть ім'я автора твору та назву племені окрів, як «дідів русів». А ще розшифрувати й розтлумачити релігійну систему наших предків і багато чого іншого. У 2024 р., з нагоди 1150-річчя Книги, вийшло одразу два варіанти його підсумкового перекладу: «Ілар Хоругин. Велесова Книга» (подарункове і звичайне видання), в т. ч. раніше невідомих дощечок. А також «Велесова Книга для юнацтва» і «Велесова Книга – історія українців з прадавніх часів і священний кодекс слав’ян» – перший повноцінний тлумачник Велесової Книги, в якому пояснюються висвітлені в ній історичні події у відповідності з іншими джерелами та артефактами.
С. Піддубний розкрив «значний шар етнографічної та археологічної інформації, яка стосується не лише укранів-русів, а й деяких інших народів», як того бажав один із перших перекладачів і дослідників Книги Борис Яценко.
Доктор філологічних наук, професор Валентин Таранець, який писав свою працю «Велесова Книга (історико-лінгвістичне дослідження)» за перекладом С. Піддубного, зауважував: «З 2007 року Сергій Піддубний досліджує чи не найвизначнішу пам’ятку слов’янської минувшини, відому під назвою як Велесова Книга. Дослідник поставив собі за мету перекласти і прокоментувати її так, щоб у нікого не виникало сумніву про автентичність Книги, що всіляко намагається безпідставно заперечити академічна наука. Для цього він не тільки самотужки переклав твір, а й заново ретельно перечитав праці стародавніх авторів – Есхіла, Геродота, Гесіода, Гомера, Плутарха, Світонія, тексти Біблії та багато інших джерел. З тих пір вийшло вже кілька видань Велесової Книги в його перекладі і кожне з них уточнювалося новими знахідками та аргументами».
Доцент Центральноукраїнського національного технічного університету, письменниця Антоніна Царук так оцінює переклад С. Піддубного: “це захоплююча історико-етимологічна мандрівка до витоків слова, віри, духа, це якісь кванти самоусвідомлення, що ламають нав'язані упродовж віків стереотипи”.
У 2010 р. за науковий переклад та ритмічний переказ видання «Ілар Хоругин. Влескнига» С. Піддубний був відзначений літературною премією ім. Є. Маланюка.
Дослідження С. Піддубного розвінчують намагання російських вчених характеризувати пам'ятку як "літературний фальсифікат". До таких тверджень вони вдаються саме тому, що Велесова Книга руйнує їх імперські історіософські концепти. Також його праці зводять нанівець заяви тих росіян, на думку яких це «истинно русская вещь», бо доводять суто українське походження Велесової Книги – за місцем написання, за мовними та ментальними ознаками».
