ЗДОРОВ'Я БЕЗ АПТЕК І БЕЗ... МЕДУ (Досвід різних людей, яким за 50, за 70, за 100)
Від часів молодості і аж до віку підстаркуватого на мене зо 5 разів щороку нападали азійські (чи якісь інші) грипи. Не знаючи іншої ради, я слухняно ковтав приписані таблетки, закапував у ніс різну гидоту, від якої стан здоров'я тільки погіршувався. За цих умов кожний напад грипу тривав з місяць. У наслідку я призвичаївся думати, що такий у мене слабкий організм. Це була хибна думка.
Віктор ПОЛЯНЕЦЬКИЙ: „П’ю натхнення з Прибузької землі”
Віктор Анатолійович Полянецький народився 1951 року на Кіровоградщині. Прозаїк. Закінчив Харківський державний інститут культури та філологічний факультет Харківського державного університету. Працював директором сільського Будинку культури, актором, редактором заводського радіомовлення, директором літературного музею, журналістом. Нині — головний редактор газети «Южная магистраль». Мешкає в Харкові. Член Національної спілки письменників України. Прозові твори друкувалися в газетах, часописах та альманахах у Харкові, Україні та за кордоном. Окремими книжками вийшли: «З буднів складається життя», «На благо», «Доки серце болить», «За другим каменем», «На гостинах», «З чистої води» та інші. У перекладі російською — «Калина вызрела», білоруською — «Бацьку сустракай». Відзначений кількома українськими та міжнародною літературними преміями.
Культура і наше майбутнє
Що таке "культура"? Яке походження цього слова? Культ-ура, або ура культу. Очевидно, ми захоплено вітаємо, возвеличуємо культ. Напрошується питання: культ чого або культ кого? Продовжуємо дослідження. Слово "ура" означає найвищий емоційний стан людини, коли вона, так би мовити, знаходиться поруч з найвищою сутністю - Богом (у наших давніх предків такою сутністю був Бог Ра (Отець Ора), тому - поруч з Ра, або у Ра). Таким чином, культура — це культ стану людини в момент наближення до свого Творця
ОАЗА
— А ну, збреши що, — сказав Гайдамака, підійшов до репродуктора і покрутив ручку. В ту ж мить, наче того й чекав, пролунав бадьорий голос: “Історіческімі рєшєніямі...с’єзда нашєй родной... трудящієся... прінялі повишєнниє...”. Всі засміялися, і “калатало” знову заглухло. — Саме в цьому їхня сила: ніколи не відступати від стандарту, не звертати найменшої уваги на реальний стан речей. І ніякі внутрішні кризи не схитнуть цього “пафосу” — доки живе “калатало”.
ДАВНЬОУКРАЇНСЬКА ВIДИЧНА НАУКА ПРО ОЗДОРОВЛЕННЯ, ДУШI, ТIЛА, ПРИРОДИ
Нашi предки – давнi українцi – були справжнiми екологами. Вони передали нам Божi дарунки: українську мову, землю, традицiї i звичаї збереження рiвноваги в Природi. Галина Хоткевич, музикознавець, писанкарка, автор «Зеленої книжечки» [1]
НАШІ ПРОРОКИ ТА ХРИСТИЯНСТВО
Християнство було започатковане близько двох тисяч років тому на території тепер відомій як Ізраїль. Більшість існуючих релігійних груп в Європі були основані на християнському вченні, ще коли воно було в зародку. В 988 році, завдяки намаганням греків, християнство було принесене в Київську Русі, і заселене там "вогнем і мечем". Багато що змінилося з тих часів. Тепер більшість українців належать до однієї із двох основних течій християнства (православіє та католицизм). Ще й досі, багато хто не розуміє чого їм коштувало християнство.
Пам’ятники Матері-Славі та Великій Матері
Не вщухають нападки „маститих” мистецтвознавців та архітекторів на пам’ятники столиці України, один з яких височить над музеєм Великої Вітчизняної війни, а інший в її серці, на Майдані Незалежності. На жаль, вони чомусь досі не мають конкретних назв. Перший називають у кращому випадку „Мати-вітчизна”, а найчастіше баба (а то й „уродлівая баба”), інший – „Жінка з віником”. І часто чути заклики демонтувати їх, бо вони, нібито, псують лице столиці.
