Кіровоград, Кіроград чи Лелегівград?
1 лютого, напередодні 115 річниці з дня народження відомого поета Євгена Маланюка у приміщенні обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І. Чижевського відбулися урочистості з нагоди вшанування лауреатів обласної літературної премії за 2011 рік, що носить ім’я нашого славного земляка. Переможців – Олега Попова, Сергія Піддубного та Антоніну Корінь – нагороджував голова журі, голова Кіровоградської обласної ради Микола Ковальчук. Разом із грошовою винагородою він вручив їм дипломи, нагрудні знаки та почесну відзнаку обласної ради й обласної державної адміністрації – скульптури "Степовий орел". Лауреати виступили із короткими промовами. Нижче друкуємо виступ Сергія Піддубного.
Маємо великий народ, маємо велику історію
Прийнято вважати, що греки і римляни привнесли в світ міти, мистецтво, культуру, науки... Але чому та давня цивілізація (як історія загалом та культура) називається по назві народу, що мешкав на українській землі, античною, а не грецькою чи римською? – запитує автор другого видання книги "Код України-Русі", яка щойно побачила світ у видавництві "Мандрівець", Сергій Піддубний і дає чіткі відповіді, що греки та римляни не мають до неї ніякого стосунку.
ГУЦУЛЬСЬКИЙ ТЕАТР ГНАТА ХОТКЕВИЧА: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ
Гуцульщина з давніх-давен приваблює письменників, художників, музикантів, фольклористів, журналістів і туристів своєю неповторною красою і самобутньою древньою культурою. Хто побував у цьому чарівному краю Черемоша й Прута, той назавжди закохався у нього. Проживши на Гуцульщині 6 років, відомий письменник і театральний діяч Гнат Хоткевич одного разу сказав: “Я як роззявив рота від здивування, то так і з роззявленим ротом ходив усі ті шість років”. Спостерігаючи за життям і побутом гуцулів, Хоткевич зауважив, що вони прекрасні актори і тоді спала думка: “А що, як гуцула та показати всьому світу!?”
Хто вони – біблійні північні орди Гомера?
На це питання дає відповідь карта Дніпра, яку розшифрував у своїй новій книжці «Найдавніші пам’ятки України» Сергій Піддубний. Ця карта вперше була надрукована в Амстердамі у 1643 році, але ніхто раніше не спробував прочитати на ній коментарі здійснені латинською мовою. А тут міститься багато цікавих відомостей, які наочно підтверджують, що історія України, як і загалом людства, була грубо сфальшована. Нижче подаємо уривок із глави «Перші географічні карти» та окремі частини карти Бористену.
До і після 125-річчя отамана Зеленого
Великих людей рано чи пізно народ причисляє до національниї героїв. Саме таким є Данило Терпило – Отаман Зелений. Шлях до всенародного визнання цієї героїчної постаті тернистий. Для цього треба, щоб у свідомості українців відбулася зміна нав’язаного десятиліттями радянської пропаганди образу «бандита Зеленого» на світлий образ Отамана Зеленого.
Жид у вертепі
На початку грудня керівництво Українського Католицького Університету, що у Львові, закликало відмовитися від образу Жида у вертепі – українській звичаєвій різдвяній виставі. Значною частиною громадськості це було сприйнято різко негативно – як замах на українську Традицію. «Ми були готові до того, що будуть протести. Це нормально. Нам важливо, щоб почалася дискусія» – заявив віце-ректор УКУ Мирослав Маринович. Прокоментувати ситуацію ми попросили Ігора Каганця – дослідника цивілізаційних процесів, автора книги «Пшениця без куколю: Хрестове Євангеліє без вставок і спотворень».
Б’є – значить любить?
Вийшов 25-й номер літературно-художнього, культурно-просвітницького та історико-публіцистичного журналу «Зоря вечорова» (м. Комінтернівське, Одеської обл). На його сторінках читачі можуть прочитати уривок з роману Сергія Піддубного «Таємниці останніх дажбожичів», оповідання Василя Мороза «Ясуни», публіцистичні виступи Володимира Гонського, Ігора Лосєва, Леоніда Залізняка, Олександра Горобця, ознайомитися з новими книжками тощо. А увазі читачів пропонуємо передову статтю із журналу його редактора Дмитра Мартинюка.
