https://gbacademy.wikispaces.com/file/view/ouroboros.jpg
Олександр Середюк

Треба бути головою, а не хвостом

Я адресую вас до роботи трьох видатних англійських політологів Макніла, Макраме і Крена “Історія англійської (мови)”, ці автори доказали, що і англійська, і всі інші індоєвропейські мови походять з мовного середовища Середньої Наддніпрянщини. Нашу пракультуру шанують іноземці, а ми не хочемо знати про свою історію, ніби соромимося самих себе.

Український фольклор і глобалізація
Микола Дмитренко

Український фольклор і глобалізація

Усна народна традиційна культура для України завжди відігравала вирішальну роль у збереженні мови, духовності, національної ідентичності й перспективи існування. Нині історія, писав академік Іван Дзюба декілька років тому, дає Україні шанс самоздійснення, хоч і „надто складна комбінація сприятливих умов потрібна для його справдження”, бо „глобальна ситуація вносила і вноситиме свої істотні, часом геть несподівані, корективи і в перспективи розвитку національних культур, і в їхні „діалоги”, а тому необхідне „реальне освоєння всієї повноти культурної спадщини, перетворення її в актуальний чинник самоусвідомлення суспільства...”1.

Васіна З.О., Клочко Л.С.

Український літопис вбрання

Тема дослідження процесів та умов формування українського національного вбрання, як найвиразнішої складової етнокультурного явища, має пріоритетне значення у вивчені української культури. Впродовж останніх 50-ти років українські науковці розглядали окремі аспекти історії вбрання, акцентуючи, в основному, вивчення сільського костюма. Така тематична звуженість досліджень фактично загальмувала на довгий час розвиток однієї з найважливіших галузей вітчизняного культурознавства – історії формування українського національного вбрання, яке нарівні з мовою є визначальним показником етнічної самодостатності.

Іван Крайній

"Павуки" й після Різдва при ділі

Для більшості сучасних українців надвечір’я Різдва і Богоявлення викликають переважно гастрономічні асоціації, пов’язані з 12 пісними стравами, зокрема кутею. Зі святковим антуражем складніше. У Наддніпрянській Україні вже призабувся символічний солом’яний «дідух» — своєрідний язичницький ієрарх зимових свят, що в дохристиянські часи уособлював божество, котре опікувалося людськими долями й виконувало певні бажання. Господарі колись шанобливо вносили «дідуха» до світлиці перед Різдвом і ставили на покуті.

Ушинський К.Д.
"Буття українців"

Педагогічні ідеї К.Д. Ушинського

В Україні глибоко шанують пам`ять основоположника вітчизняної психолого-педагогічної думки, учителя учителів Костянтина Дмитровича Ушинського. Педагогічний геній Ушинського відіграв велику роль у розвитку освіти, школи і педагогічної думки українського народу. Ушинського ми називаємо Учителем серця. Він розвиває педагогічну науку і разом з тим філософію серця, суто українську філософську систему душевно-сердечних і душевно розумових почувань.

До 150-річчя Сергія БЕРДЯЄВА

„Господь мене благослови Втікти з нуднійшої столиці, Нема у світі гірш Москви, Пріч —з сього пекла і в'язниці!”, - написав у 1899 році український поет Сергій Бердяєв. На жаль, це ім’я маловідоме читачеві. Поет перебував в тіні свого брата Миколи – видатного філософа. Днями виповнюється 150 років з дня народження Сергія Олександровича і гріх не згадати людини, що так любила Україну. Пропонуємо його коротку біографію та вірш „Білокам’яна”.

Фольк-гурт
Василь Триліс

Погляд на Українську пісенну культуру в ХХІ столітті

Музичний фольклор був (та й досі залишається) могутньою природною основою Української пісенної культури. І подібно до того, як, нехтуючи своєю унікальною землею та повівшись на чужоземні штучні технології й продукти, як, позаздривши на західний комфорт і порядок та намагаючись імітувати чужі економічні й політичні порядки, Українці втрачають і свій добробут, і свою самобутність, – так само, піддавшись несамовитому натискові чужої музики, ми втрачаємо саму основу нашої музичної культури, і тепер нас легко збиває з ніг і зносить потік культурної каналізації так званого цивілізованого світу.

Всі статті

Минувшина

Вітаємо!

Це не сайт для стурбованих політикою чи економікою.

Ми запрошуємо гуртуватися на цих сторінках людей, які мислять набагато глибшими категоріями, аніж постмодерними суспільними надбудовами.

Ми запрошуємо до свого кола людей, які мислять знаками: тими речами, що із примата зробили людину, а з людини – українця.

До створення цього сайту ми йшли досить звивистим шляхом. Ще у 1990 році ми видавали одну з перших в Україні незалежну районну газету „Сходи”. Потім була районна, а затим і обласна газета „Там, де Ятрань”...

Нині, небачені раніше технології, дозволяють нам вийти на інший рівень спілкування, об’єднуючи дедалі більше однодумців.

Наш сайт не столичний і не міський. Ми живемо в сільській місцевості і цим пишаємося, бо ми живемо на рідній землі, яку споконвіку кропили святою кров’ю та потом наші Предки. Наш сайт УКРАЇНСЬКИЙ!

Місія

 

Ми пропонуємо об’єднатися навколо, здавалося б, простих речей, які формують нашу українськість, ідентичність та унікальність.

Ми віримо, що без знання минулого немає майбуття. Тому наріжним каменем ставимо минувшину країни, етносу, народу, землі. Минувшину Людини, Роду, кожнісінького села. Відтак, це тісно пов’язано із віковічним укладом життя наших Предків: мовою, традиціями, звичаями, віруваннями.

На жаль, праві ті, хто стверджує, що прийдешні покоління виростають без пам’яти. Але чи можемо бути в цьому процесі сторонніми спостерігачами? Адже це прямий шлях до рабства. Чи хочемо ми, українці, щоб наші діти були рабами?

Ми прагнемо, щоби наше Інтернет-видання стало не лише невеликим промінчиком української культури, слова та думки, а предтечею нового українського суспільства – суспільства відповідальності за свою націю і своє майбутнє, суспільством високого Духу та Моралі.

Бачення

 

До цих електронних сторінок ми запрошуємо долучатися всіх, хто любить Україну, мову, літературу, природу, свою землю.

Запрошуємо всіх, хто хоче зробити щось добре для країни та суспільства та не знає як.

Не має значення чи вмієте Ви писати – важливі Ваші чисті бажання та добрі наміри.

Не має значення, де Ви живете – на Сході, чи Заході, в селі, чи в місті.

Має значення, що Ви маєте право бути почутими.

Тож давайте гуртуватися!

Давайте поділимося своїми думками та переживаннями!

Без лідерів та поводирів будемо відвертими перед собою та світом!

Давайте визнаємо, що ми, українці, мусимо жити спільно, мусимо діяти спільно, мусимо спільно зберегти для нащадків мудрість Предків!