Треба бути головою, а не хвостом
Я адресую вас до роботи трьох видатних англійських політологів Макніла, Макраме і Крена “Історія англійської (мови)”, ці автори доказали, що і англійська, і всі інші індоєвропейські мови походять з мовного середовища Середньої Наддніпрянщини. Нашу пракультуру шанують іноземці, а ми не хочемо знати про свою історію, ніби соромимося самих себе.
Український фольклор і глобалізація
Усна народна традиційна культура для України завжди відігравала вирішальну роль у збереженні мови, духовності, національної ідентичності й перспективи існування. Нині історія, писав академік Іван Дзюба декілька років тому, дає Україні шанс самоздійснення, хоч і „надто складна комбінація сприятливих умов потрібна для його справдження”, бо „глобальна ситуація вносила і вноситиме свої істотні, часом геть несподівані, корективи і в перспективи розвитку національних культур, і в їхні „діалоги”, а тому необхідне „реальне освоєння всієї повноти культурної спадщини, перетворення її в актуальний чинник самоусвідомлення суспільства...”1.
Український літопис вбрання
Тема дослідження процесів та умов формування українського національного вбрання, як найвиразнішої складової етнокультурного явища, має пріоритетне значення у вивчені української культури. Впродовж останніх 50-ти років українські науковці розглядали окремі аспекти історії вбрання, акцентуючи, в основному, вивчення сільського костюма. Така тематична звуженість досліджень фактично загальмувала на довгий час розвиток однієї з найважливіших галузей вітчизняного культурознавства – історії формування українського національного вбрання, яке нарівні з мовою є визначальним показником етнічної самодостатності.
"Павуки" й після Різдва при ділі
Для більшості сучасних українців надвечір’я Різдва і Богоявлення викликають переважно гастрономічні асоціації, пов’язані з 12 пісними стравами, зокрема кутею. Зі святковим антуражем складніше. У Наддніпрянській Україні вже призабувся символічний солом’яний «дідух» — своєрідний язичницький ієрарх зимових свят, що в дохристиянські часи уособлював божество, котре опікувалося людськими долями й виконувало певні бажання. Господарі колись шанобливо вносили «дідуха» до світлиці перед Різдвом і ставили на покуті.
Педагогічні ідеї К.Д. Ушинського
В Україні глибоко шанують пам`ять основоположника вітчизняної психолого-педагогічної думки, учителя учителів Костянтина Дмитровича Ушинського. Педагогічний геній Ушинського відіграв велику роль у розвитку освіти, школи і педагогічної думки українського народу. Ушинського ми називаємо Учителем серця. Він розвиває педагогічну науку і разом з тим філософію серця, суто українську філософську систему душевно-сердечних і душевно розумових почувань.
До 150-річчя Сергія БЕРДЯЄВА
„Господь мене благослови Втікти з нуднійшої столиці, Нема у світі гірш Москви, Пріч —з сього пекла і в'язниці!”, - написав у 1899 році український поет Сергій Бердяєв. На жаль, це ім’я маловідоме читачеві. Поет перебував в тіні свого брата Миколи – видатного філософа. Днями виповнюється 150 років з дня народження Сергія Олександровича і гріх не згадати людини, що так любила Україну. Пропонуємо його коротку біографію та вірш „Білокам’яна”.
Погляд на Українську пісенну культуру в ХХІ столітті
Музичний фольклор був (та й досі залишається) могутньою природною основою Української пісенної культури. І подібно до того, як, нехтуючи своєю унікальною землею та повівшись на чужоземні штучні технології й продукти, як, позаздривши на західний комфорт і порядок та намагаючись імітувати чужі економічні й політичні порядки, Українці втрачають і свій добробут, і свою самобутність, – так само, піддавшись несамовитому натискові чужої музики, ми втрачаємо саму основу нашої музичної культури, і тепер нас легко збиває з ніг і зносить потік культурної каналізації так званого цивілізованого світу.